Comments

Log in with itch.io to leave a comment.

(2 edits)

Гра «Відчуття вогню» – це гарно продумана та детальна історія про *** (уряд слідкує за нами, краще б Ви не писали про це так відкрито), кхм, «звичайну» дівчинку з незвичним потенціалом, що знаходиться в центрі подій, які вона так впевнено уникали більшість свого життя. Гра «Відчуття вогню» розкриває кожного персонажа, надаючи йому свої унікальні характери, що проявляються протягом усього сюжету та обов’язково вплинуть на його розв’язок, не без участі гравця, звісно, ж. Одразу відмічу, що розв’язків тут дійсно багацько (8 альтернативних фіналів, Карл) і, щоб отримати їх всіх, Вам знадобиться витрати певний час, але загалом, всі вони є логічно обумовленими та яскраво, як спалах вогню, демонструють нам наслідки наших рішень. Спочатку трошки дивувало, як так в цьому світі все збіглося, що всі центральні герої так переплелись, але це було досить цікаво). Попри це, гра також вражає запальними анімаціями, що простежуються ще з початкового меню та інфернального курсорчику. Візуалізація персонажів та їх міміки є цікавою, можливо, якщо у Вас буде, в подальшому час та натхнення, зробити їм по декілька поз, це значним чином підвищило б динаміку у Вашому проєкті. Приємно здивувало та навіть вразило виконання Вашої авторської пісні «Гори», через це моє проходження відклалась на час її виконання 🔥 ❤️ . Але і під час гри звукове супроводження є доречним та гармонійним. Серед особливостей гри, вона містить величезну кількість виборів, що, як все зазначалось, визначають фінали. Також гра періодично демонструє як саме наше рішення вплине на сюжет завчасно, описуючи стан відносин персонажів. Гра має цікаву реалізацію телефону 😊 . Анімації з частками іскор та падінням листків дуже гарно вписується у загальну картину та представлені фони. Погоджусь з іншими коментаторами, як працює пазл теж зрозумів не одразу, але було весело 😊 . Ви навіть змалювали архітектуру Львівської опери – це бездоганно 💔 . Під час проходження помітив усього одну веселу одруківку «шпарпетку». Дякую Вам за Вашу роботу та представлену гру. 

(+1)

Ого, порівняно з минулою грою видно ваш ріст як сценаристки, кодерки та режисерки у грі. Це був переважно файний ігровий досвід, якби через свою неуважність я не застрягла на пазлах на 30 хвилин…ох, тепер аж руки болять віж їх складання. :_D

Що ж, серед приємного, що мене вразили анімований курсор, та файна пісня в меню і в грі…наче спеціяльно писалася для гри! Історія яка виглядає живою (я якось з першого разу пройшла на доволі файний фінал…всі всіх підтримують і ніхто нікого не здав. ахахах) файно зчитувалася через ці плаваючі текстбокси (одначе, варто звернути увагу на їх постійне мигання під час оновлення екрану).

Головна героїня мега прекрасна…я аж задивилася що в меню, що під час грання. Приємною деталлю було бачити картину в кімнаті Анастасії з зображенням мавки з головного меню попередньої вашої гри (а також на аватарці в листуванні). Анімовані елементи влучно доповнювали плин гри. А силуетні постаті батьків виглядали як певна метафора, що гг уже погано пам’ятає їхні емоції в той день і вигляд, але чудово запам’ятала самі образи, рухи.

Швидке меню гарненьке, зі звуковим озвученням кнопочок, але дещо неінтуїтивне, було б файненько, якби підсвічувалися назви при наведенні.

Дякую за гру, успіхів у створенні майбутніх проєктів.~

(+1)

Дякую за відгук!❤️ Постараюся виправити недоліки після джему, аби грати було комфортніше)

(3 edits) (+1)

Було приємно зануритися в ці яскраві емоційні качел юності, атмосферу дружніх розмов і трохи похмурого життя хікі. Персонажі яскраві й постійно відчувається конфлікт, який тримає увагу. Особливо було приємно побачити знайомі місця у Львові і відчувати, що все це відбувається неподалік від того місця, де я живу.

Пісня просто вогонь (а де можна ще послухати пісні цієї авторки?).

Сподобалася головна героїня. В неї складний і цікавий вайб. Цікавий конфілкт, і вона не стоїть на місці. Не вистачило плавного розвитку в третьому акті, тому що за сцену з Анастасією я вже настроїлася на певні події, які в той же самий час мали б відбутися трохи інакше, як в усіх класних фільмах - але це геймджем, тому  розумію, чому так. Обережна подача деталей, нічого зайвого - кльово читати такі тексти (хотілося б мені навчитися так писати).

І міні-ігри! Вони були дуже наративно умісні. Я помітила, що вони дозволили трохи зануритися в атмосферу гри, задуматися над всім, що проживала, поки проходила гру. Але під час першого пазлу був трохи неумісний момент екшену, якщо це можна так  назвати: переживала, що мене за цим застукають))

(+1)

Пройшла цю гру першою за джем, але вже відчуваю, що новела залишиться в списку моїх фаворитів сценарно. Видно, що робилася з умінням і зацікавленістю - і продукт вийшов коротенький (що зовсім не мінус - це все ж джем), але гарний.

Персонажі написані дуже реалістично - читаєш переписування і думаєш, ну в принципі так, десь так друзі й спілкувалися б онлайн. В принципі текст на рівні,  як і ідея зі сценарієм. Головна героїня жизова в реакціях і дуже травмована (її життя відчувається постійно як якась метафора на емоційно нестабільні розлади, що руйнують комунікацію з людьми; коли гг зрозуміла, що скоріш за все відштовхувала людей просто через власні страхи, це відчулося як сильно близька до епізодів мого власного життя репрезентація). Переживала за неї й за Макса відповідно всю гру - коли відбувся момент, що зв'язав історії обох її друзів, я ахнула вголос. Єдине, що трошки зіпсувало для мене враження від історії - відчуття, що вона занадто розігналася з експозицією і певним розвитком, а потім все просто... закінчилося. І ніби цілісний сюжет, всі лінії +- отримали відповіді, але при цьому залишаєшся з бажанням чогось ще. (А ще сумно, що - спойлер! - вийшла в результаті спочатку на зовсім поганий фінал, а потім навіть переграючи, якось не вийшло змінити хоч трохи життя героїні, бо Макс просто... пішов. Чи це тому, що ми гг не обійняли? Думалося, якщо сказано до цього в грі, що вона не любить тактильність, то це чисто повага до її кордонів...) 

Ну і окремо за візуал і музику. Окрема повага, звичайно, за пісню. Інша музика, як я розумію, стокова, але відчувалася гармонійно. Юішка дуже класна, окремо залипала на анімацію курсора, хоча в самій грі він іноді виглядав трохи занадто яскравим. Початкова сцена з батьками зроблена цікаво, мені сподобалися рухи їх спрайтів. Анімації фонів - в принципі круті. А ось основні спрайти трьох героїв відчувалися ніби усі в одному, але одночасно в сильно різних стилях, і це єдиний мінус, що можу прямо сказати що вплинув на візуальну складову. 

Коротше, відпустіть гг до надійного психотерапевта, який не розкаже все владі, і дайте дитині полікувати її травму :с 

(+1)

Як давньому поціновувачу "Людей-Ікс" та ігр від Telltale Games, мені ця новела дуже сподобалась. 

Знайома центральна проблема, непоганий наративний дизайн. Єдине що здалося трохи зайвим - це міні-ігри.

Гарна робота, бажаю вам натхнення на майбутні історії.

Дуже дякую за проходження та відгук!) Постараюсь в майбутніх проектах виправити свої помилки  😅

Там є сумна пісня і цікава історія

Сюжет цікавий, та мотивація героїв інтересна. 

Спрайти героїв мені не зайшли, але візуальні ефекти зроблені в тему.

Щодо міні-гри, то перший раз це було цікаво, але при перепроходженні (щоб получити різні кінцівки) вона скоріше дратувала.